Опубліковано Залишити коментар

— Про рециркулятори —

— Про рециркулятори —

Настав час визначитися з вибором для нашої країни (????) пройтися по «найвеличнішому» та, нажаль, найпопулярнішому в Україні пристрою для дезінфекції повітря. Да, це РЕЦИРКУЛЯТОРИ або закриті ультрафіолетові опромінювачі.

Сама ідея створення подібного пристрою давно була на поверхні, але, як завжди буває, лінь, відсутність спеціальних знань та небажання конструкторів досконало розібратися в даному питанні, спотворило пристрій та показало їх повну некомпетенцію в питаннях профілактики передачі інфекцій взагалі. Хоча виробники та розробники рециркуляторів, як і прихильники теорії «плоскої Землі», «антивакцинальники» та продавці БАДів, звісно ж відмовляються від елементарної логіки та досить агресивно, з піною у роті намагаються прикритися по-дитячому наївними поглядами, дуже далекими від реальності.

Отож, давайте прискіпливо розбиратися, бо по-інакшому ми не можемо???? Ми разом з Вами за науку й здоровий глузд ???? ???? ????

У рециркуляторах нормальний бактерицидний ультрафіолет ховають у «коробочку». І тому його здатність знезаражувати повітря стає повністю залежною від того, як через цю ж саму «коробочку» протягується повітря. І тут починають виникати проблеми….

Повітря витягується з приміщення в рециркулятор, який висить зазвичай на стінці. Але спитайте у будь-якого спеціаліста з вентиляції, що для ефективної роботи витяжки, тобто ефективного видалення з приміщення любого забруднення, необхідно максимально наблизити цю витяжку до джерела забруднення. Саме тому курець намагається курити біля вікна, через яке видаляється дим, або кухонну витяжку розміщують над кухонної плитою, а не на протилежній стіні. Ну, згодні чи ні?????

Відповідно до законів фізики витяжка працює лише на близький відстані. Для вентиляторів, вироблених в Китаї, які зазвичай використовуються у наших вітчизняних рециркуляторах ця відстань становить не більше 20-30 сантиметрів. Цей факт легко перевіряється димовим тестом. Тобто, висячи тихенько, але красиво ????, у куточку рециркулятор ніяким чином не може вплинути на повітря в приміщенні в цілому. І мікроорганізми, які перебували у повітрі до включення рециркулятору, там і залишаться після його включення.

З епідеміологічної точки зору, чим довше мікроорганізм перебуває у повітрі, тим більше ризик його зустріти та їм інфікуватися, особливо це актуально в умовах сьогодення, коли все більше мікробів набувають резистентності. Далеко ходити не треба, згадайте туберкульоз і ситуацію по ньому в Україні. Тому в питаннях очищення повітря найважливішим аспектом є те, наскільки швидко відбувається цей процес очищення. У сучасній науці (про що не чули виробники рециркуляторів) швидкість очищення повітря, в тому числі й від мікробів, прийнято виражати в еквівалентній кратності повітрообміну.

Увага! Тут треба сконцентруватися, але лише на пару абзаців)))

Однократний повітрообмін – це коли повітря в приміщенні один раз повністю замінюється на «чисте» та нове, двократний – два рази і т.д. Науковий факт, що при однократному повітрообміну видаляється 63% всього забруднення в повітрі (від 100%), при двохкратному – видаляється додатково ще 63% від того, що залишилося від однократного (37*63% ≈ 23%, а в сумі 63+23=86%) і так далі. Так от, до чого це ми?) Реально на повітряний шлях передачі мікроорганізмів може вплинути дезінфекція, швидкість якої не нижче еквіваленту 6-кратного повітрообміну . А для нових будівель зараз намагаються домогтися еквіваленту 10-12-кратного повітрообміну. Про цей необхідний повітрообмін, до речі, неодноразово згадується в українському Стандарті з інфекційного контролю за туберкульозом та всіх сучасних керівництвах з профілактики інфекцій.

Давайте порівняємо наші «венці інженерної думки» згідно вищезгаданого загальноприйнятого критерію. Для прикладу візьмемо стандартне приміщення 5 х 4 метри, об’єм якого приблизно дорівнює 60 куб. м. Для забезпечення необхідного шестикратного повітрообміну, це приміщення потребує прилад, який за годину дезінфікує мінімум 360 куб. м. (60 х 6). А що рециркулятори? Більшість рециркуляторів на ринку України обладнані, згідно паспортної документації, вентилятором на 50-60 куб.м. на годину. Порівняйте мінімальні 360 куб.м. необхідного об’єму та 60 куб.м. рециркулятору ????????????

Тобто, навіть припустивши , що повітря пройшовши через рециркулятор повністю звільняється від мікроорганізмів, цього все одно замало для того, щоб хоча б якось вплинути на повітря приміщень, як фактор передачі мікробів. А ще врахуйте, що фактичний об’єм повітря, яке ганяє рециркулятор, менше паспортного значення. Це відбувається за рахунок вентилятору низької якості (це не вентиляційний, чи авіаційний, а другосортний Китай), конструкції рециркулятору (негерметичне прилягання та взаємне розташування вентилятору та корпусу) та формування «короткого контуру» (повітря, покинувши прилад, знову повертається назад за рахунок близького розташування «вхідного» та «вихідного» отворів).

А тим часом ці прилади активно продовжують рекламуватися для великих приміщень, площею до 100 кв.м. ….. І скільки б всередині рециркулятору не було б бактерицидних ламп – дві, три чи шість — він працює, немов комарик літає у спортзалі????????????

Не втомилися? Досить математики! З чаєм далі піде легше!

Щодо таймерів в рециркуляторах… В приміщеннях з великою кількістю людей (або з великою плинністю людей) повітря забруднюється різноманітними мікроорганізмами не за графіком, який ви можете виставити у чудо-приладі. Повітря має знезаражуватися під час роботи, коли є ризик його забруднення, для того щоб максимально швидко знищити патогени, які можуть потрапити в нього в будь-який момент. Для чого ж тоді таймер? Таймер в рециркуляторі – це не хайтек, не продуманий розклад роботи, це всього-навсього захист вентилятору від перегоряння! Щоб він у вас не перегорів на перший місяць роботи))) А вони, повірте, перегоряють. А ремонт ще грошей коштує… Але не будемо про погане…

Також є цікавим відсутність в рециркуляторах нормального доступу до бактерицидної лампи, яку час від часу, але ж треба протирати від пилу. Немає нормального доступу — користувачі не будуть протирати лампу, тобто бактерицидне випромінювання не зможе згодом прориватися через шар пилу. Тоді й так ну дуже маленька бактерицидна здатність рециркуляторів згодом зовсім зводиться нанівець. Хтось може згадати про протипилові фільтри в рециркуляторах. Але протипилові фільтри, якими оснащені деякі рециркулятори, створюють ще більший опір повітрю, яке рухається за допомогою слабких вентиляторів, це ще зменшує еквівалентний повітрообмін приладу.

На даний момент не має жодної наукової статті, що підтверджує ефективність будь-якого портативного очищувача повітря. Точніше сказати, що статті, які це намагаються довести, доводять лише той факт, що мікроби гинуть всередині рециркулятору, але відсутні будь-які достовірні факти про те, що портативні очищувачі впливають на приміщення в цілому або на передачу патогенів від людини до людини в приміщенні. До речі, такі дослідження реально провести, правда, вони дороговартісні, довготривалі та складні. І вони є, наприклад, про екрановані опромінювачі та носіння масок ???????????? (про них будемо згадувати в наступних публікаціях).

Підсумуємо.

Портативні очисники повітря дуже популярні, тому що вони прості у використанні, підключаються-виключаються легко, не шумлять, красиво виглядають на стінці, але, до всього цього, не виконують свою основну функцію. Такий собі прилад для тих, хто не цікавився питаннями дезінфекції повітря та не хоче й далі цікавитися. Але щось придбати треба, бо перевірка прийде і «ой-йо-йой».

І повірте, ми не перші та не єдині, хто дивиться на рециркулятори прискіпливо та дуже скептично. Експерти з інфекційного контролю давно про це говорять, але бізнес продовжує просувати дані пристрої на ринку, плювавши на факти, науку та здоровий глузд.

Для тих, у кого залишилися сили та прагне ще більше знань ????, радимо почитати закритий вже, але не втративший актуальність форум з інфекційного контролю GHDonline, де можна побачити думки співавторів ВООЗовських та CDC-шних керівництв з інфекційного контролю та профілактики інфекцій відносно нашої теми – рециркуляторів.

І на чому зупинитися? Давайте на цитатах з одного обговорення на GHDonline.

«These devices (room air cleaners) have ZERO role in the control of airborne infection in hospitals, clinics and other congregate settings» та «Please do not waste money on room air cleaners of any kind»

Не хворійте!

Залишилися запитання?

Оформіть заявку, наш менеджер зв’яжеться з вами по телефону найближчим часом!
 
Опубліковано Залишити коментар

— Застосування бактерицидного ультрафіолету в медичних закладах. —

— Застосування бактерицидного ультрафіолету в медичних закладах. —

Ну, як? Давайте потроху відволікатися від політичних новин?

Отож вернемось до нашої теми. Все ж таки це, як не крути, дієвий засіб протимікробної дії, який має свої переваги, особливості та, авжеж, недоліки.

На сьогодні застосовуються три типи УФ опромінювачів, в яких використовуються джерела бактерицидного ультрафіолету (бактерицидні УФ — лампи, зазвичай). До них відносяться відкриті, екрановані та закриті (або рециркулятори) опромінювачі. Пройдемося поступово по всім ним…

Відкриті опромінювачі – самий «древній» ???? вид опромінювачів, який може ефективно застосовуватися для дезінфекції повітря та поверхонь приміщення. Механізм дії полягає в опроміненні приміщення прямими променями УФ.

Де та коли можуть застосовуватися відкриті УФ опромінювачі :

На якомусь фінальному етапі «брудної» роботи (наприклад, після закінчення робіт зі збудниками в лабораторії мікробіологічного профілю, після виписки або переведення хворого з палати, генеральне прибирання, після амбулаторного прийому хворого з підозрою на повітряну або контактну інфекцію та ін.)
підготовка приміщення до якоїсь процедури, яка потребує асептичних умов (перев’язувальні, операційні та ін.).
Основним недоліком відкритих опромінювачів є те, що люди повинні покидати приміщення на час дезінфекції, тобто робочий процес переривається. При цьому дезінфекція має епізодичний характер, тобто, якщо в приміщення після дезінфекції потрапить джерело інфекції (хвора людина), то за короткий проміжок часу приміщення заново забруднюється патогенними мікроорганізмами.

Отож, використання відкритих УФ опромінювачів в приміщеннях з хворими на крапельні та повітряні інфекції (кір, грип, туберкульоз, дифтерія, ОРВІ та багато інших) має майже нульовий ефект. А тепер згадайте наші українські інфекційні/терапевтичні/педіатричні/хірургічні відділення. Згадали? Ну, це ще не найстрашніше ????????????

В Україні немає ЖОДНОГО наукового обґрунтування часу роботи відкритого УФ опромінювача та методики його розрахунку. В деяких нормативних документах рекомендують включати відкриті УФ опромінювачі на 30/60 хвилин. При цьому зовсім незрозуміло чому, наприклад, не на 40 або 25 хвилин? В яких саме приміщеннях? І як зміниться час роботи при застосуванні більшої кількості бактерицидних ламп?

Дуже важливе значення при використанні відкритих опромінювачів має місце його розташування, це дозволяє уникати утворення «мертвих зон» та рівномірно розподіляти УФ в приміщенні. А як у нас? ???? Якщо відкритий опромінювач настінний, то його чогось завжди намагаються повісити над дверима, які можуть знаходитися у дальньому кутку приміщення. Для пересувного відкритого опромінювача частіше за все місце розташування визначає молодший медичний персонал, який й його і вмикає.

Тому часто в рідненьких наших неньках-лікарнях зустрічається ситуація, коли начебто й використовують відкриті УФ опромінювачі, але з мінімальним можливим бактерицидним ефектом.

Цікаво, а як у Вас використовують відкриті УФ опромінювачі?

Залишилися запитання?

Оформіть заявку, наш менеджер зв’яжеться з вами по телефону найближчим часом!
 
Опубліковано Залишити коментар

— Чи замислювалися Ви колись: чому взагалі в наших медичних закладах використовують ультрафіолетове випромінення? —

— Чи замислювалися Ви колись: чому взагалі в наших медичних закладах використовують ультрафіолетове випромінення? —

Для того щоб дотримуватися cан-епід режиму? Для того, щоб знизити ризики внутрішньолікарняної передачі мікробів? Для того, щоб стримувати ріст та розмноження резистентних госпітальних штаммів?

Хммм…

Ви будете здивовані, але в більшості випадків ультрафіолетовий випромінювач вішають на стіну в медичному закладі з більш банальної причини… лише для того, щоб заклад пройшов АКРЕДИТАЦІЮ після ЛІЦЕНЗУВАННЯ у сфері господарської діяльності з медичної практики?

Так, ультрафіолетові опромінювачі прописані в різноманітних табелях матеріально-технічного оснащення, більшість з яких затверджені у далекому 2011. Дуже стисло УФ опромінювачі згадуються в різних ДержСанПіНах і наказах (наприклад, наказ МОЗ № 259 02.04.2013, п. 6.6, р.IV). Відповідність цим нормативним актам перевіряється згідно наказів МОЗ №285 від 02.03.2016 та №1366 від 03.11.2017 під час процедури ліцензування та акредитації.

При цьому враховується лише сам факт наявності даного бактерицидного опромінювача і облік часу його роботи. І «перевіряючі» й «перевіряємі» толком не розбираються для чого саме це потрібно і як дійсно ультрафіолет має застосовуватися.

По типу, з давніх часів повелося якось використовувати ультрафіолет і нічого тут розбиратися, кругом і так багато проблем?

Але ми ж з вами не такі? І потроху розберемося в цій темі?

Залишилися запитання?

Оформіть заявку, наш менеджер зв’яжеться з вами по телефону найближчим часом!