Слідами конференції APIC-2019 (Association for Professionals in Infection Control and Epidemiology) та перечитуючи один з останніх номерів Американського журналу з інфекційного контролю хочу поділитись з вами деякими спостереженнями.
Усе більше і більше в Сполучених Штатах Америки говорять про доцільність впровадження в лікарнях «no touch» (без дотику) технологій для дезінфекції поверхонь. Особливо у палатах після виписки хворого. Наразі, технології «без дотику» для дезінфекції оточуючих об’єктів фокусуються на приладах з використанням бактерицидного ультрафіолетового випромінювання та системах перекису водню.
Майже від усіх експертів APIC-2019 лунають заклики до експертів інфекційного контролю перечитувати літературу в профільних виданнях з доказовою базою та обирати тільки ті прилади, які мають:
- доказову бактерицидну активність;
- можливість дезінфікувати приміщення в реальних умовах (а не тільки лабораторних умовах);
- доказову базу впливу на зниження рівнів інфекційних хвороб, що передаються при наданні медичної допомоги.
На конференції були представлені результати різноманітних досліджень у яких ультрафіолетове випромінювання використовувалось для боротьби з патогенами, наприклад, у якості контролю поширення легіонельозу в лікарнях. Також ряд досліджень підтвердили позитивні результати впливу ультрафіолетового випромінювання спектру С (UV-C, довжина хвилі 254 нм) на руйнування ДНК бактерій та неможливості формування стійкості до даного виду дезінфекції. Були представлені на конференції й прилади, що використовують імпульсно-ксенонове випромінювання в діапазоні 200-320 нм.
Загалом, результати всіх досліджень показують, що ефективність використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання залежить від багатьох різних параметрів, таких як відстань до УФ-приладу (бактерицидного опромінювача), виду патогена, дози та часу екзопозиції, розміщення ультрафіолетової лампи, прямої або непрямої лінії зору від приладу, розміру і форми приміщення, моделі інтенсивності, рівнів відбиття ультрафіолету від поверхонь та руху повітря в приміщенні.
Проведені та представлені дослідження показали, як ці параметри впливають на ефективність ультрафіолетової обробки, а також висвітлили інші адміністративні проблеми, які необхідно враховувати, наприклад, ідентифікація приміщення та часові рамки проведення дезінфекції. Чи потрібно вірити на слово працівнику про проведену обробку в палаті чи, все ж таки, настав час впроваджувати електронні засоби контролю?
Досліджувані прилади, які використовують ультрафіолетове випромінювання, мають свої переваги і недоліки. Але вже зараз є достатньо доказів того, що ці системи «без дотику» можуть зменшити забруднення навколишнього середовища патогенами, які призводять до виникнення інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги. Проте кожну конкретну систему і прилад слід детально вивчати, а її ефективність демонструвати перед провадження та вкиористанням у медичних закладах.
Головною перевагою цих приладів є їх здатність досягати значних скорочень кількості вегетативних бактерій і знижувати рівні ВЛІ. А як було зазначено у виступах, ручне очищення поверхонь — неоптимальне, оскільки багато поверхонь навколишнього середовища після цього залишаються неочищеними.
Визнані в США лікарі та експерти надали опис того, як повинен виглядати комплекс профілактичних заходів для стримування внутрішньолікарняного поширення патогенів, який включає наступні п’ять факторів:
- політики та процедури;
- мийні/дезінфекційні засоби, які підходять в даному конкретному випадку;
- навчений персонал;
- моніторинг і контроль зворотного зв’язку;
- “No touch” disinfection technology (технології дезінфекції без дотику)
Окрім цього експертами, зокрема Curtis J. Donskey, були поставлені правильні запитання щодо доцільності та ефективності дезінфекції бактерицидним ультрафіолетовим випромінюванням (UV-C), зокрема:
- Чи надає бактерицидне випромінювання UV-C додаткові переваги в порівняні з покращеним стандартним очищенням поверхонь?
- Чи є повне знищення патогенів кращим ніж майже повне?
- Чи є дезінфекція ультрафіолетом доповненням до процедур дезінфекції «з дотиком» чи це окремий повноцінний вид дезінфекції?
- Чи існують практичні методи контролю дезінфекції ультрафіолетовим випромінюванням?
- Які процедури регламентують довіру до виробника бактерицидних опромінювачів?
Відповіді на ці запитання важливі для системи охорони здоров’я, оскільки визнані експерти з інфекційного контролю та епідеміології підкреслюють важливість дезінфекції ультрафіолетовим бактерицидним опроміненням.
Можливо є запитання чи бажання дізнатись більше? Пишіть мені на адресу uv.blaze.uv@gmail.com. І пишіть, як там у ваших закладах використовується ультрафіолетове бактерицидне опромінення для дезінфекції?